Діти та підлітки, які залишили Україну, по-особливому справляються з даною ситуацією та влаштовуються в Австралії. У той час як багато дітей досить легко справляються з потрясіннями, змінами та невизначеністю, деяким важко переносити горе, страх, самотність, тривогу та глибокий смуток. Існує декілька служб, включаючи зі STARTTS (Служба Лікування та Реабілітації Постраждалих від Катувань і Травм), до яких Ви та/або діти, які перебувають під Вашою опікою, можете звернутися за підтримкою в цей важкий час. 

Що таке STARTTS? 

STARTTS – це спеціалізована некомерційна служба, яка надає психологічні консультації та громадську підтримку, щоб допомогти людям (включаючи дітей різного віку) та громадам відновитися після травм, пов’язаних із війною. Всі наші послуги конфіденційні, неупереджені та безкоштовні для тих, хто пережив психологічні травми внаслідок війни. 

Психологічні консультації надаються віч-на-віч, онлайн або по телефону. Крім того, тут також є українські перекладачі. 

Ви можете оформити себе або свою дитину на психологічну консультацію до STARTTS, зателефонувавши за номером 9646 6800. 

STARTTS також пропонує “Witness to War Multicultural Telephone Support Line” (Свідoк Війни – Багатомовна Гаряча Лінія ) (телефонуйте за номером 1800 845 198) з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 16:00. Ця гаряча лінія обслуговується українськими співробітниками та допомагає особам та сім’ям у Новому Південному Уельсі, які постраждали внаслідок закордонних конфліктів. Гаряча лінія може забезпечити: 

• Початкову оцінку потреб 
• Коротке психологічне консультування 
• Інформацію 
• Направлення до відповідних служб (включно зі STARTTS) 

Як дізнатися, чи потрібна моїй дитині професійна психологічно-консультативна підтримка? 

Деякі загальні ознаки того, що дитина або підліток переживають труднощі і їм корисно б отримати психологічну консультацію, включають: 

• Вони Вам кажуть, що вони нещасні, налякані, стурбовані, винні або самотні 
• Вони турбуються за родичів та друзів, які залишилися в Україні та/чи переживають через розлуку з близькими
• Вони тримаються поряд Вас більше, ніж зазвичай / не відчувають себе в безпеці без Вас  
• Їм сняться кошмари, які їх засмучують 
• Вони надто пильні, легко лякаються 
• Вони відчувають страх або тривогу, наприклад, задишка, прискорене серцебиття, спітнілі долоні, панічні атаки 
• Їм важко розслабитися, спілкуватися та/або грати 
• У них проблеми зі зосередженням та/або концентрацією 
• Вони мають проблеми з короткочасною пам’яттю 
• Вони мають незрозумілі болі в животі, головні болі, болі в тілі 
• Здається, більшість часу вони переймаються війною. Їм важко думати про щось інше. 
• Вони втрачають інтерес до занять, які їм раніше подобалися 
• Вони не мають мотивації 
• Вони відсторонилися від соціальних подій 
• Їхнє харчування погіршилось або в них швидка зміна ваги 
• Вони мають проблеми зі сном або сплять понаднормово 
• Вони говорять про почуття безнадійності, нікчемності або бажання померти 
• Вони вважають, що є тягарем для інших 
• Вони роздають сентиментальні або дорогі речі 
• Їхні симптоми заважають їхній повсякденній діяльності 
• Їхні симптоми заважають їхньому сімейному/ робочому/ шкільному життю 

Якщо Ви стурбовані тим, що Ваша дитина відчуває емоційні чи психологічні проблеми, Ви можете зателефонувати на гарячу лінію «Свідок Війни» (1800 845 198), щоб поговорити про Вашу дитину, і вони зможуть посприяти Вам далі. Крім того, Ви можете зателефонувати безпосередньо на лінію запису в STARTTS, щоб оформити свою дитину на психологічну консультацію (9646 6800). 

Як я можу допомогти своїй дитині почуватися спокійно та позитивно?

Більшість дітей (особливо маленьких) відчувають сильний вплив емоційного/психічного стану дорослих осіб, які доглядають за ними. Це означає, що якщо Ви переймаєтеся своїм власним психічним здоров’ям, Вам важливо звернутись по допомогу (наприклад, до STARTTS) і отримати підтримку, яка вам необхідна в цей дуже важкий час.

Це також означає, що батьки/опікуни можуть підтримувати емоційне благополуччя своїх дітей, тим, що подають приклад спокою, позитиву, уважності і вдячності. Це, звичайно, набагато важче зробити, коли самі батьки/опікуни переживають емоційний стрес, тому, будь ласка, практикуйте належний догляд за собою та зверніться за підтримкою для себе. 

Поради щодо піклування про власний психологічний стан здоров’я: 

• Піклуйтеся про своє тіло, вживаючи поживну їжу і воду, роблячи вправи і не забуваючи про гігієну; готуючись до сну бажано не користуватися електронними пристроями та запобігати зайвого світла за 30 хвилин, а в ідеалі, за годину до сну.
• Намагайтеся робити речі, які дають Вам відчуття досягнення, як-от домашні справи, садівництво, читання, приготування їжі або випічка. 
• Спілкуйтеся з іншими. Приділяйте час, щоб зробити щось приємне разом з кимось, чия компанія Вам подобається. Ви можете це зробити віч на віч, або через телефонний/відео зв’язок з людьми, з якими Ви не можете зустрітися фізично. 
• Приділяйте час радощам, навіть якщо спочатку Вам цього не хочеться. Подумайте про речі, які приносять Вам задоволення і насолоду, і робіть принаймні одну з них щодня – наприклад, Ваше хобі, перегляд фільму, танці, малювання, створення музики, головоломки, садівництво, відеоігри.

Поради щодо розвитку емоційного благополуччя Вашої дитини: 

• Для дітей молодшого віку – намагайтеся виділяти принаймні 15 хвилин на день, повністю зосереджуючись на своїй дитині, і слідуючи її прикладу щодо того, як вона хотіла би з Вами грати. Це допоможе їй отримати відчуття контролю над ситуацією, посилить почуття безпеки і зв’язку з Вами. Постарайтеся поступово збільшити час на гру з дитиною до 30 хвилин на день, намагаючись залишатися терплячими, чуйними та зацікавленими грою Вашої дитини протягом цього часу. 
• Для дітей старшого віку – дайте їм зрозуміти, що Ви хочете проводити з ними більше часу; можливо, разом ходити на прогулянки, куховарити, танцювати, грати з ними в їхню улюблену гру, займатися йогою онлайн. 
• Запевніть дитину, що Ви завжди готові з нею поговорити. Обговоріть з нею, кому крім Вас з дорослих вона довіряє, і з ким вона може поговорити про свої проблеми. 
• Стабільний режим дня допомагає зробити життя більш передбачуваним і, отже, більш психологічно безпечним для дітей. Намагайтеся, наскільки це можливо, підтримувати регулярний час для сну, активної діяльності, прийому їжі та відпочинку для дітей. Для дітей молодшого віку стабільний режим купання та казки перед сном допомагає відчувати спокій і безпеку перед сном. 
• Запевняйте, що вони в безпеці і їх люблять, і що цей важкий період пройде.

Я відчуваю тривогу і думаю, що моя дитина теж. Що я можу зробити? 

• Практикуйте глибоке діафрагмальне дихання не менше п’яти разів за вправу. Зробіть вдих, рахуючи до 4, наповнюючи легені, щоб діафрагма опустилася вниз, затримайтеся на мить, а потім повільно видихніть рахуючи до 6. Повторіть це 5-10 разів. Якщо Ви робите це разом з маленькими дітьми, може бути корисно зробити вигляд, що Ви вдихаєте аромат печива, щойно з духовки, а потім дуєте на нього, щоб охолодити. 
• Зосередження на даному моменті і місці може допомогти при панічних атаках і сильному страху. Таке зосередження найлегше здійснюється шляхом залучення органів почуттів. Наприклад, зосередьтеся на чиємусь голосі, погладьте руками щось із цікавою текстурою, як-от рушник, килим, кошик тощо, або повільно випийте холодний напій, звертаючи увагу на його холод і вологість. 
• Зверніться самі та/або направте свою дитину до STARTTS (телефонуйте за номером 9646 6800) для психологічної консультації, якщо симптоми та відчуття тривоги тривають більше двох тижнів. 

Моя дитина задає питання та переглядає новини про війну. Як я маю реагувати? 

• Загалом, це нормально, що Ваша дитина запитує Вас про війну, оскільки це відкриває для Вас можливість, щоб її підтримати в переживаннях щодо війни.
• Як правило, найкраще відповідати на запитання дітей правдиво, але надавати лише стільки інформації, скільки відповідає віку та рівню зрілості дитини. Це нормально сказати своїм дітям, що Ви не знаєте відповідей на деякі їхні запитання але, роблячи це, Ви можете сформувати в них відчуття безпеки в часи невизначеності. Наприклад, Ви можете сказати: 
  • «Я знаю, що ти дуже хочеш повернутися в Україну. Я також. Я не знаю, чи/коли ми повернемося в Україну. Наразі ми максимально використовуємо час в Австралії: заводимо нових друзів, вивчаємо нову мову та знаходимо нові хобі». 
  • «Я не знаю, як/коли закінчиться війна. Війна поза нашим контролем, тому зараз я зосереджуюсь на речах, які я можу контролювати. Чи є щось, що ти хотів/ла би покращити/змінити/зробити тут, в Австралії? Можливо, я можу тобі чимось допомогти». 
  • «Ти так сумуєш за татом/братом і переживаєш за нього. Я теж маю ці почуття. Давай подумаємо, як допомогти нам відчути близькість твого тата/брата, поки вони так далеко. Давай візьмемо спеціальний альбом, і кожен день будемо малювати малюнок для тата/брата. Це буде особливий подарунок для них, коли ми їх знову побачимо». 
• Люди різного віку, включаючи дітей, можуть отримати симптоми побічної психологічної травми від перегляду військових звітів/записів – наприклад, проблеми зі сном, кошмари, нав’язливі думки та повернення минулих переживань. Така інформація також може викликати у дітей відчуття, що вони в небезпеці, а світ — страшне і небезпечне місце. Це може призвести до поганого настрою і страху. 
• Зважайте на те, що  діти можуть почути та бачити вдома, наприклад, що показують по телевізору, та що інші члени сім’ї дивляться на ноутбуках, планшетах та мобільних телефонах. 
• Заохочуйте членів сім’ї не брати електронні пристрої до спалень, а користуватися ними у загальних кімнатах будинку. 
• Поговоріть зі старшими дітьми про ризики перегляду матеріалів, які зображують порушення прав людини. Деякі старші діти та молодь відчувають, що вони мусять «бути свідками» того, що відбувається, і страждати разом зі своїми близькими в Україні. Дайте їм зрозуміти, що Ви розумієте їхню потребу допомагати своєму народові. Заохочуйте їх зв’язуватися з лідерами громад, які можуть допомогти їм долучитися до позитивних дій для підтримки людей в Україні. 
• Обмежуйте перегляд новин про війну максимум до одного короткого періоду на день. Найкраще дивитися/читати новини, коли молодших дітей немає поруч, оскільки їм може бути важко зрозуміти новини та Вашу реакцію на них. Для дітей старшого віку, які бажають самі стежити за новинами, запропонуйте переглянути новини разом протягом короткого часу, а потім обговорити те, що Ви бачили/прочитали. Це може допомогти старшим дітям пояснити те, що вони бачили, і отримати підтримку в їхніх реакціях на новини. 

Моя дитина хоче й надалі вчитися і в українській школі онлайн, і в школі в Австралії. Вона відчуває себе пригніченою, намагаючись не відставати від обох шкіл. Що я мушу робити? 

• Літні канікули в Україні – це чудова можливість для дітей більше зосередитися на навчанні в Австралії. 
• Якщо діти хочуть продовжити навчання в українській школі онлайн до певного ступеню, але їм потрібно зменшити навантаження, вони можуть вирішити вивчати лише ті українські предмети, які не передбачені австралійською програмою, наприклад, уроки української мови та літератури. 
• Обговоріть зі своєю дитиною важливість поєднання її освіти з іншими важливими потребами, такими як сон, спілкування з іншими людьми, фізичні вправи, здорове харчування та хобі. 
• Домовтеся зі своєю дитиною про перевірку її участі в обох системах навчання раз на два тижні/раз на місяць. 
• Через різницю в часі між Україною та Австралією, дітям може бути корисно стежити за записами онлайн-уроків у більш зручний час, замість того, щоб відвідувати онлайн-уроки в прямому ефірі, що може заважати її режиму харчування та сну. 
• Подумайте про те, щоб записати Вашу дитину до української школи в Австралії замість щоденного вивчення української мови онлайн. Це може допомогти зменшити навантаження на Вашу дитину та допомогти їй налагодити зв’язки з іншими українськими дітьми. Деякі варіанти включають: 
  • Ukrainian Central Sydney School
  • Nova Ukrainian School  
  • St Andrew Ukrainian School 
• Заохочуйте свою дитину зосередитися на перевагах фізичного відвідування школи в Австралії; так вони зможуть, наприклад, знайти місцевих друзів, брати участь у позакласних заходах, покращити свою англійську (що може відкрити для дітей світ мультфільмів, фільмів, книг та комп’ютерних ігор). 
• Запевняйте свою дитину, що це нормально – не вміти зосереджуватися під час відчуття стресу, але це відчуття пройде, і незабаром вона знову зможе зосередитися. 
• Запевняйте дитину, що можна просто виконувати шкільні завдання, які їй подобаються, або завдяки яким вона відчуває себе добре на той момент, поки вона не відчує, що може знову зосереджуватися. Вчителям рекомендували не чинити зайвого тиску на українських учнів у цей час.